Мій погляд на майбутнє освіти.

 Сьогодні освіта, - це той соціальний ліфт,що може допомогти молоді реалізувати всі свої найзаповітніші мрії.

 А чи можете Ви згадати коли запитували у учнів, як вони хочуть навчатися? В більшості випадків ми учителі, та дорослі впевнені, що краще це знаємо і часто вирішуємо,   як їм навчатися,пропонуючи  то одну то другу освітню модель.

 Давайте спробуємо поглянути на наших дітей збоку і зрозуміти де, як, і в якій формі вони з цікавістю навчаються?

 Спостерігаючи за дітьми ми бачимо, з яким захоплення вони грають в улюблені комп’ютерні ігри, уявно навчаючись водінню автомобіля чи іншим навикам - можна зробити висновок, що вони прагнуть навчатися в ігровій формі, і за допомогою комп’ютерних (інноваційних )технологій, як  привикли роботи це на своїх комп’ютерах, планшетах вдома чи де інде , отримуючи задоволення від того що сьогодні вони піднялися на ще вищий рівень  своїх вмінь і навичок в улюбленій грі чим пишаються серед однолітків.

 То чому б нам не використати їх смаки, бажання, і емоційність для того, щоб навчання приносило в школі таке ж задоволення, як  і улюблена гра.

 Що для цього потрібно? Найперше створити групу учителів однодумців, з свого предмету, що працюють з використанням інноваційних технологій, додати до них  гарних програмістів і розробити навчальні  багаторівневі  ігри (чи назвемо їх навчальні практичні проекти)  з предмету для певного класу, (що відповідатимуть основним вимогам наших програм), де по завершенню кожного рівня видно було б і для учня, і для вчителя, і для батьків  скільки балів набрав учень, які вміння на якому рівні опанував, який його загальний  рівень? Було б добре, як би ці навчальні проекти  мали посилання на довідку і  навчальний  матеріал, що допоможе їм поповнити прогалини в знаннях та  виконувати нові і нові завдання, а також дали б можливість учню проходити їх вдома не одноразово, щоб на уроці  після виконання такого домашнього завдання, показати свій рівень знань та навичок. Якби це ще можна було б зробити пов’язавши школу – учня – учителя  Інтернетом де в електронному вигляді на учнівській сторінці та на сторінці вчителя було б  видно скільки раз проходив учень навчальний проект, на якому рівні спинився, який має  результат - це було б чудово, але нажаль без гарного програміста тут не обійтись.

 Дуже добре, що сьогодні з’явилися   гарні мультимедійні підручники, які  розробило  видавництво «Нова школа» для учнів  та «Основа» ( Конструктори уроків) для вчителів. Скільки захоплення в очах дітей я бачу, коли вони переглядають ці мультимедійні підручники, такі підручники не можуть лишити їх байдужими до освітнього процесу. Сьогодення вимагає  дати можливість дитині отримані знання реалізувати на практиці через захопливу гру. 

 Запропонувавши  учневі навчальну гру, як альтернативу розважальній грі. В силу своїх вмінь, та навичок я пробую  реалізувати цю ідею у своїх  мультимедійних презентаціях на тему «Як держава захищає права дитини»,  чи  в презентації  «Правопорушення», які Ви можете переглянути у моїх блогах  http://mushakoval.blogspot.com/p. та /http://mushakovall.blogspot.com/
 На превиликий жаль без допомоги програмістів, моя ідея буде реалізовуватися лише в міру моїх можливостей, або в мріях.

 Я знаю, що колеги будуть закидати мені, а чи небагато часу учень буде проводити за комп’ютером (чи не порушено   санітарні норми), а чи не приведе  така освіта до втрати вмінь зв’язного мовлення, логічного, аргументованого мислення учнів, дехто буде стверджувати, що школи наші мало комп’ютеризовані, щоб реалізувати цю ідею. На це відповім наступне, наші учні давно вже перевищили всі санітарні норми з користування комп’ютером вдома, на перервах, будь де, вони прагнуть  навчатися при допомозі комп’ютера. Пропоную  дати їм  альтернативу розважальній грі, протиставивши їй навчальний проект, який буде не менш  розважальним ніж улюблена гра, а ще й  пропоную дати їм відчути  емоційне захоплення  від своїх здобутків, оцінки  за свою роботу. Вважаю, на кожному уроці повинно бути присутнє і безпосереднє спілкування учень-учитель - в рівних частках поруч  з виконанням  комп’ютерних навчальних практичних проектів. Що ж  до того, що наші школи мають слабку матеріальну базу, хочу нагадати, ми живемо в ХХІ столітті і наші діти настільки вже адаптовані до Інтернету  і віртуального простору, кожен  з них має  в портфелі, як не мобільний телефон з  підключеним Інтернетом, планшет або ноутбук,чи  просто комп’ютер вдома. Вони вже давно ними користуються на уроках і готові до  виконання нових інновацій, завдань, тільки де ці завдання?? Та і вчителі  сьогодні вже не менш інноваційно  освічені, тільки варто дати їм і учням цей новий навчальний контент, який буде легкодоступний через Інтернет, та зручним і цікавим всім учасникам навчального процесу.

 Хочеться вірити, що моя стаття  допоможе знайти однодумців, дасть поштовх для реалізації цієї ідеї, допоможе нашій освіті стати більш сучасною, прогресивнішою, доступнішою  і більш об’єктивнішою, відповідатиме запитам сьогодення, а не вчорашнього суспільства.