Про викладання правознавства у 2016/2017 н.р. 

Сучасні освітні тенденції перед- бачають зміщення акцентів у право- вому навчанні школярів із накопичен- ня знань до формування здатності учнів самостійно здобувати, аналізу- вати, тлумачити, переосмислювати, інтерпретувати, оцінювати й засто- совувати на практиці різноманітну правову інформацію. Навчання учнів правознавства має спрямовуватися на формування в них системи клю- чових і предметних компетентностей. Правова предметна компетентність виступає інтегрованою здатністю учня реалізовувати на практиці пра- вові знання, загальнонавчальні та предметні вміння й навички, способи діяльності, цінності й ставлення в поведінкових моделях у правовому контексті. При викладанні правознавства вчителю слід тримати в полі зору притаманні українському суспільству сучасні напрацювання в правовій науці, динаміку суспільних відносин, певний консерватизм національного законодавства, результати активної нормотворчої діяльності органів дер- жавної влади. У викладанні предметів «Право- знавство. Практичний курс» у 9-му класі, «Правознавство» в 10-му класі (рівень стандарту) та в 10-11 кла- сах (профільний рівень) необхідно враховувати зміни в законодавстві України, що відбулися протягом поточного навчального року: «Про внесення зміни до статті 15 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» щодо призову громадян України на строкову вій- ськову службу (від 18.02.2016 р. № 1008-VIII), «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України» (від 04.02.2016 р. № 990- VIII), «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (від 24.12.2015 р. № 921-VIII), «Про державну службу» (від 10.12.2015 р., набуття чинності 01.05.2016 р., № 889-VIII), «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністра- тивних послуг» (від 10.12.2015 р. № 888-VIII), «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - під- приємців та громадських формувань (нова редакція, від 26.11.2015 р. № 835-VIII), «Про Державне бюро розслідувань» (від 12.11.2015 р. № 794-VIII), «Про зовнішню трудову міграцію» (від 05.11.2015 р. № 761- VIII), «Про електронну комерцію» (від 03.09.2015 р. № 675-VIII). Крім цього, слід взяти до уваги перспективні зміни до Конституції та законів України, що перебувають на розгляді у Верховній Раді України: змін до Конституції України щодо де- централізації влади та правосуддя, проектів Трудового кодексу України, законів України «Про освіту», «Про професійну освіту», «Про службу в органах місцевого самоврядування». Навчально-методичне забезпе- чення навчання учнів правознавства, рекомендоване Міністерством освіти і науки України, суттєвих змін не за- знало. Чинними залишаються такі програми: для 9-го класу – «Право- знавство. Практичний курс» (35 год.) зі змінами, внесеними у 2015 році, для 10-го класу – «Правознавство» (рівень стандарту) ( 35 год.); для 10-11-х профільних класів – «Право- знавство» (профільний рівень) (105 год.) зі змінами, внесеними в 2016 році. Програми названих предметів інваріантної частини навчальних планів розміщені на офіційному сайті Міністерства освіти і науки України www.mon.gov.ua,видані окремими брошурами та опубліковані у фахо- вих виданнях. Навчання дев’ятикласників пред- мета «Правознавство. Практичний курс» має на меті формування їхніх особистісно значущих умінь і нави- чок, а саме: користуватися джере- лами права; володіти елементарною правовою термінологією; зв’язно та логічно викладати матеріал із мо- рально-правових проблем; критично мислити на правовому матеріалі, аналізувати, синтезувати правову інформацію. Особливу увагу в навчанні учнів практичного курсу правознавства слід приділити формуванню фунда- ментальних цінностей, що слугують основою демократичної держави та громадянського суспільства (права і свободи людини, гідність людини, верховенство права, справедливість, народовладдя). При організації навчання учнів 9-го класу правознавства в центрі уваги вчителя мають перебувати практичний і творчий складники їхньої навчальної діяльності. Для реалізації практико-орієнтувально- го спрямування практичного курсу вчителю слід широко застосовувати в навчанні дев’ятикласників пізна- вальні завдання, що формують і роз- вивають їхні вміння й навички засто- совувати здобуті теоретичні знання на практиці. Це аналіз і розв’язання правових ситуацій, складання юри- дичних документів за зразком, аналіз фрагментів нормативно-правових актів, складання схем, логічних лан- цюжків тощо. Навчання практичного курсу правознавства має спрямову- ватись також на задоволення потреб учня, його особистісний розвиток. Тому в арсеналі вчителя мають бути й такі види навчальної діяльності учнів як виконання проектів (інди- відуальних чи групових), підготовка міні-доповідей, презентацій з акту- альних правових тем, написання творів-роздумів тощо. Варіативні курси правознавчого й громадянознавчого змісту в основній школі виконують роль пропедевтич- них курсів та курсів допрофільної підготовки учнів. Це «Живи за пра- вилами» (7–8 кл.); «Вчимося бути громадянами» (8 клас); «Ми – грома- дяни України» (9 клас). «Правознавство» як навчальний предмет у старшій школі має на меті формування системного уявлення в учнів про державу та право як осно- вні засоби впорядкування суспільних відносин, вміння використовувати їх у практичному житті. Цьогоріч у навчальні програми предмета «Правознавство» – як рівня стандарту, так і профільного рівня, внесено зміни. Програми посилено освітнім компонентом на- вчання прав людини відповідно до рекомендацій ОБСЄ щодо впрова- дження підходу, заснованого на пра- вах людини, до загальної середньої 30 Майбуття. ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ, 2016, №№13-16(542-545) до нового навчального року освіти в Україні (соціогуманітарний цикл). Так, у навчальній програмі рівня стандарту у відповідних темах виокремлено питання зі сфери на- вчання прав людини, а саме: в темі «Особа, суспільство держава» це питання «Покоління прав людини»; у темі «Права, свободи та обов’язки людини і громадянина» це питання «Міжнародні стандарти у галузі прав людини: поняття, акти, що їх закрі- плюють», а також уведено практичне заняття «Європейський суд з прав людини». Акцент зроблено на людиноце- тричний підхід до шкільного право- знавства як за рахунок тем із галузі прав людини, так і через уведення відповідних питань, наприклад, «Основоположні та загальні прин- ципи права» (в темі 1 частини 2), «Публічне адміністрування» (в темі 4 частини 3). У навчальній програмі «Право- знавство» (рівень стандарту) змен- шено обсяг матеріалу в розділах із теорії держави і права з відповідним відображенням цих змін у державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, переструктурова- но зміст окремих тем й уточнено їх назви (наприклад, тема «Загальна характеристика житлового та зе- мельного права»). Посилено міжкурсові зв’язки між предметами «Правознавство. Прак- тичний курс» (9-й клас) та «Право- знавство» (рівень стандарту, 10-й клас) за рахунок вилучення з програ- ми 10-го класу й винесення на повто- рення (етап актуалізації знань учнів на уроці) правових понять, що вивча- лися учнями в 9-му класі, наприклад, у темах щодо права, правовідносин, правопорушення, юридичної відпо- відальності, окремих галузей права (цивільного, сімейного, трудового, кримінального) тощо. Посилено практичне спряму- вання «Правознавства» – як рівня стандарту, так і профільного рівня, через зменшення питань теоретич- ного змісту й уведення практичних занять (уроків-юридичних практику- мів та занять із визначеною темою). Такі заняття уявляються уроками застосування правових знань, пред- метних умінь і навичок, де учні інди- відуально і взаємодіючи між собою (у малих групах), під керуванням учителя розв’язують юридичні задачі, відтворюють юридичні процедури, опрацьовують джерела права, ґрун- товно характеризують правові явища й процеси тощо. Практичні заняття можуть використовуватися і для те- матичного оцінювання учнів. Для 10-го класу рівня стандарту таких занять заплановано сім, три з яких є юридичними практикумами й передбачають аналіз правових ситу- ацій та розв’язання юридичних задач із тих чи інших галузей права, а чоти- ри – тематичними: «Характеристика державного ладу», «Європейський суд з прав людини», «Вибори до органів місцевого самоврядування», «Особливості права власності не- повнолітніх». Кількісне співвідношення типів уроків у предметі «Правознавство» (рівень стандарту) є таким: на уроки вивчення нового матеріалу відведено 70 % урочного часу (24,5 год.), на вступну частину та уроки узагальнен- ня й повторення – 10 % ( 3,5 год.) та на практичні заняття – 20 % (7 год.). Щодо навчальної програми пред- мета «Правознавство» профільного рівня, то вона суттєво розвантажена за рахунок вилучення надмірно де- талізованих питань практично в усіх розділах і темах програми та редагу- вання вимог до рівня загальноосвіт- ньої підготовки учнів. У багатьох те- мах зменшено обсяг змісту, особливо щодо опису й характеристики тих чи інших правових явищ, моделювання учнями правових процесів/процедур тощо. У навчанні учнів профільних кла- сів особливу увагу слід приділити практичним заняттям, що пропону- ються новою редакцією програми. Їх заплановано 22 – по 11 в 10-му та 11-му класах. Практичні заняття на- дають учням можливість застосувати правові знання до конкретних ситуа- цій, удосконалити вміння працювати з нормативно-правовими актами, розвинути комунікативні навички, здійснити професійний вибір тощо. Вчителю слід ретельно готувати й уроки повторення та узагальнення, пропонуючи учням різноманітні за- вдання репродуктивного, пізнаваль- ного і творчого типу. Таких уроків у програмі 14 – по 7 на кожний рік навчання. Програмою передбачено також резервний час – 3 години в 10-му й 2 години – в 11-му класах. Цей час може бути використаний для зустрічей учнів із юристами, державними службовцями, депута- тами місцевих рад для ділових ігор, турнірних боїв чи підбиття підсумків учнівських проектів. Навчання старшокласників право- знавства на профільному рівні забез- печується й варіативними курсами. Суспільна перебудова, політична й соціальна напруга, притаманні су- часному українському суспільству, актуалізують необхідність викладан- ня в старшій школі курсів за вибором учнів громадянознавчого («Основи культури гендерної рівності: ми різ- ні – ми рівні (9–10, 11кл.); «Права людини» (10–11 кл.); «Права людини в Україні» (10–11 кл.); «Основи демо- кратії (громадянська освіта)» (10–11 кл.)); юридичного («Основи віднов- ного правосуддя» (10–11 кл.); «Кон- ституційне право України» (10–11 кл.)), гуманітарного («Досліджуємо гуманітарне право» (10–11 кл.)) та профорієнтаційного спрямування («Світ юридичної професії» (10 кл.). Правознавчі предмети та варіа- тивні курси мають значний потенціал для національно-патріотичного ви- ховання учнів, їхньої самоідентифі- кації, становлення активної життєвої позиції. Вкрай актуальним є вивчення кур- су за вибором «Досліджуючи гумані- тарне право», який містить основні положення Міжнародного гуманітар- ного права. Курс сприяє формуванню в учнів власного ставлення до норм МГП, отриманню ними знань про найбільш поширені способи захисту себе і своїх близьких в неординарних життєвих ситуаціях, пов’язаних з ризиком; розвитку вмінь учнів регу- лювати власну поведінку в повсяк- денному житті; вчить визначати межі порушень МГП, формувати вміння оцінювати ситуації насильства з гуманітарної точки зору; попереджу- вати ескалацію насильства. Школярі мають розуміти причини появи біжен- ців, складнощі їхнього життя тощо. Для досягнення мети навчання учнів правознавства, виконання за- кладених у навчальних програмах завдань ефективними є інтерактивні методи, як-от аналіз і розв’язання правових сит уацій, «мозк овий штурм», робота в малих групах, ситуативне моделювання, дискусія тощо. Систематичне застосування вказаних методів в урочній та поза- урочні діяльності учнів сприяє прак- тичній реалізації компетентнісного та діяльнісного підходів у навчанні. Основою знань є понятійний апарат учнів, тому на уроках право- знавства вчитель має приділяти на- лежну увагу його формуванню (через систему пізнавальних завдань, в тому числі й комплексного характеру, наприклад, складання юридичного словничка за статтями закону, ви- явлення в тексті й пояснення чільних Майбуття. ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ, 2016, №№13-16(542-545) 31 до нового навчального року правових понять, завдання на порів- няння, побудову графічних організа- торів тощо). МОН України спільно з Коорди- натором проектів ОБСЄ в Україні розроблено Шкільний календар прав людини, метою якого є поглиблення знань педагогів з прав людини та зміцнення їхніх умінь і навичок щодо викладання прав людини у шкільно- му та позашкільному середовищі; надання методичних рекомендацій з правового виховання учнів 1-11 класів, формування їхніх знань з прав людини та підвищення їхньої правової культури. Навчальний по- сібник призначений для класних керівників, педагогів-організаторів, вихователів груп продовженого дня та ін. У посібнику викладено орієн- товну тематику правознавчих заходів у кожному місяці року для чотирьох вікових категорій – 1-4, 5-7, 8-9 та 10-11 класи. З огляду на обмежені часові рамки вивчення учнями інваріантних правознавчих предметів, слід залу- чати їх до позаурочних і позашкіль- них заходів (конкурси, ігри, тематичні тижні), олімпіад з правознавства та турнірів юних правознавців. Для ефективного навчання важ- ливими є досконале володіння вчите- лем змістом правознавчих предметів і курсів, інноваційними підходами до організації навчання, арсеналом активних й інтерактивних методів та стратегією застосування цих методів в навчальному процесі та позауроч- ній діяльності учнів. Із метою кваліфікованого ви- кладання правознавства в загаль- ноосвітніх навчальних закладах бажано, щоб правознавчі предмети й курси викладалися в школі одним учителем. До проведення уроків з право- знавства, активізації роботи з пра- вової освіти учнів слід залучати депутатів місцевих рад, державних службовців місцевих органів вико- навчої влади, суддів місцевих судів, представників обласних/районних управлінь юстиції. Їхні знання і до- свід практичної роботи сприятимуть підвищенню мотивації й інтересу учнів до правознавства та посилю- ватимуть профорієнтаційний компо- нент у навчанні. У роки Незалежності в школах почалося впровадження предметів духовно-морального спрямування. Та незважаючи на позитивні зру- шення, рівень викладання христи- янської етики в Україні залишається недостатнім. Оскільки предмети духовно-морального спрямування є факультативними, то фактично їх вивчення залежить від позитивного рішення директорів шкіл. Згідно із законодавством, зацікавлені в цих предметах батьки можуть наполягати на їх викладанні, але, на жаль, біль- шість із них дуже слабо обізнані зі змістом предметів духовно-морально- го спрямування, їх необхідністю та з законодавчими нормами в цій сфері. Щороку ООН публікує результа- ти комплексних досліджень якості життя у країнах світу. Ці рейтинги враховують різні фактори: тривалість життя, рівень освіти та здоров’я, ВНД на душу населення, рівень зло- чинності, дотримання прав людини, тощо. За даними міжнародних орга- нізацій, наша країна є першою у світі за рівнем дитячого алкоголізму, пер- шою в Європі за поширенням ВІЛ, п’ятою в світі за кількістю вжитого алкоголю на душу населення, п’ятою в Європі за рівнем насильства серед молоді і т. д Отож можна зробити висновок, що вивчення християнської етики конче необхідно для подолання моральної кризи в Україні. Для по- дальшого поширення викладання християнської етики пропонується: • Налагодити просвітницьку робо- ту серед працівників системи освіти, починаючи з чиновників, керівників різних рівнів, включаючи директорів шкіл. Багатьом освітянам необ- хідно «відкрити очі» на багатства християнської педагогіки в історії Україні та за кордоном, ознайомити освітян з основами християнського світогляду, його філософськими та етичними основами та показувати їх практичний зв’язок з педагогікою та повсякденням. • Налагодити подібну просвіт- ницьку роботу серед батьків учнів дошкільних та середніх навчальних закладів. • Активізувати діяльність щодо подальшого впровадження викла- дання курсів духовно-морального спрямування відповідно до наказу МОН України від 29.05.2014 р. № 664 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 03.04.2012 р. № 409» у частині передбачення можливості такого викладання за рахунок годин інваріантної складової (додаток 13). • Розширити процес підготовки вчителів курсів духовно-морального спрямування на підставі співпраці обласних (міських) інститутів підви- щення кваліфікації із провідними ду- ховними навчальними закладами та з використанням досвіду підготовки таких викладачів у Національному університеті «Острозька академія», Українському католицькому універси- теті та Київському міському педагогіч- ному університеті ім. Б.Д. Грінченка. • Налагодити належну роботу методичних об’єднань вчителів ду- ховно-морального виховання, ство- рення і використання куточків та кабінетів з цих курсів. • Взяти активну участь в олімпіадах «Юні знавці Біблії», «Вчитель року». • Розширити сферу викладання основ християнської етики на до- шкільні заклади та ВНЗ. • Широко використовувати потен- ціал науково-педагогічного журналу «Педагогічний вісник». В.ЛЕВИЦЬКИЙ, методист правознавства Хмельницького ОІППО.